Коротко: за перші чотири місяці дитина проходить від знайомства з планшетом до перших закінчених сюжетів: упевнена лінія, штрихування й текстура, композиція, кольорове коло, змішування кольорів у шарах і перші прості тварини. Повний курс «Цифровий рисунок: перші кроки» — 15 місяців, 130 занять, 21 тема й фінальна ілюстрація, вік 6–11.

Питання «а що конкретно буде вміти дитина» батьки ставлять раніше за питання про ціну. Нижче — розкладка по місяцях і чесна межа: що встигається за чотири місяці й до чого доходить справа далі.

Місяць 1: планшет і перша лінія

Перше заняття — знайомство з планшетом і Photoshop: як перо пов'язане з курсором, чому рука рухається тут, а лінія з'являється на екрані. Для шестирічної дитини це найнезвичніша частина, і на неї йде кілька занять.

Далі впевнена лінія та прості форми. Це звучить нудно, поки не побачити результат: дитина, яка вміє провести рівну лінію й замкнути коло, малює впевненіше, ніж та, у якої кожен контур мохнатий від десяти спроб.

Чому не починають одразу з малюнка

Тому що перші невдачі найдорожчі: дитина, у якої нічого не виходить на другому занятті, вирішує, що «не вміє малювати», і це переконання тримається роками. Прості форми дають швидкий успіх, і саме він утримує інтерес.

Місяць 2: штрихування, текстура й композиція

Штрихування — перший крок до об'єму: та сама фігура зі штрихом виглядає об'ємною, без нього — плоскою. Текстура додає відчуття матеріалу: дерево, хутро, камінь.

Далі композиція малюнка. У молодшій програмі вона подається просто: куди поставити героя, щоб він не «падав» за край, скільки лишити порожнього місця. Складні правила — це вже старша програма, тут достатньо кількох робочих принципів.

Місяць 3: колір

Кольорове коло й настрій — чому одні поєднання виглядають спокійно, а інші тривожно. Дитина вперше свідомо обирає палітру, а не бере кольори підряд.

Потім змішування кольорів у шарах — те, чого немає на папері: накласти один колір поверх іншого, змінити прозорість, отримати новий відтінок, не псуючи попередній. Саме тут стає зрозуміло, навіщо потрібна цифра, а не просто фломастери.

Місяць 4: перші сюжети

Тема, яка так і називається — «від кола до кота»: прості тварини, зібрані з базових форм. Це перша робота, яку дитина показує вдома як закінчений малюнок, а не як вправу.

Далі казкові істоти — те саме, але з власною вигадкою: дитина сама вирішує, скільки в дракона лап і якого кольору луска.

Як виглядає одне заняття

Півтори години діляться приблизно так: коротке пояснення нової теми з показом на екрані, потім основна робота, і наприкінці спільний розбір — що вийшло, що варто поправити. Домашніх завдань немає, але майже всі діти домальовують удома, бо робота лишається у файлі й до неї легко повернутися.

Група до 6 учнів — це означає, що викладач встигає підійти до кожного по кілька разів за заняття. Для молодшого віку це принципово: дитина, яка застрягла на другій хвилині, сама про це не скаже.

Що робити, якщо робота не виходить

Типова ситуація для шести-восьми років: дитина стирає малюнок п'ять разів і засмучується. Робочий прийом, який використовують на заняттях, — не стирати, а починати новий шар поверх. Тоді попередня спроба лишається видимою, і видно, що друга вже краща за першу. Це знімає більшу частину розчарувань.

Скільки часу дитина сидить за екраном

Заняття триває 90 хвилин, і воно не є суцільною роботою за монітором: частина часу йде на пояснення й розбір робіт. Удома розумний орієнтир — до півгодини за раз для молодших і година для старших у цій групі; далі рука втомлюється швидше за увагу, і якість малюнка помітно падає.

Що є на руках через чотири місяці

  • упевнена лінія й уміння будувати фігуру з простих форм;
  • штрих і текстура — базовий об'єм;
  • розуміння, куди ставити героя в кадрі;
  • свідомий підбір кольорів, а не випадковий;
  • робота з шарами й прозорістю;
  • кілька закінчених малюнків із тваринами й казковими істотами.

Цього достатньо, щоб дитина малювала вдома сама й показувала результат. Недостатньо — щоб намалювати персонажа в русі або складну сцену: це теми другої половини курсу.

Що йде далі

Перспектива для дітей, світло й тінь для початківців, потім великі сюжетні роботи — осінній ліс, зимове місто. Далі комікс у чотирьох кадрах, стікери та емодзі, портрет персонажа з емоціями, фентезійні істоти, природа, транспорт у мультяшному стилі.

Останні теми — костюм персонажа, персонаж у русі, фон для персонажа. Завершує курс власна ілюстрація персонажа: усе, що вивчалося окремо, збирається в одну роботу.

Чому персонаж у русі стоїть наприкінці

Тому що рух вимагає всього одразу: пропорцій, які не «пливуть» між позами, розуміння, куди падає тінь при повороті, і композиції, яка тримає фігуру в кадрі. До цього моменту кожна складова вже відпрацьована окремо.

Як батькам оцінювати прогрес

Найпростіший спосіб — зберігати роботи й раз на два місяці показувати дитині її ж малюнок із попереднього блоку. Прогрес у малюванні майже не помітний день у день і дуже помітний на відстані двох місяців.

Чого не варто робити — порівнювати з роботами інших дітей у групі. У шість і одинадцять років різний не лише рівень, а й сама задача: молодші вчаться керувати рукою, старші — будувати форму.

Корисніша за похвалу «як гарно» конкретика: спитати, що саме було найскладнішим у цій роботі. Відповідь показує, чи розуміє дитина, що робить, — і зазвичай вона охоче розповідає.

Від чого залежить темп

Розкладка вище — орієнтир при двох заняттях на тиждень по 90 хвилин у групі до 6 учнів. Реальний темп зсувається на місяць в обидва боки, і найчастіше через вік: шестирічна дитина проходить перші теми повільніше за десятирічну, зате з більшим задоволенням.

Другий чинник — домашня практика. Формально завдань немає, але діти, які малюють удома хоча б раз на тиждень, помітно випереджають: рука швидше звикає до пера.

Що потрібно вдома

Планшет із пером і комп'ютер, який тягне Photoshop. Мишею перші тижні пережити можна, але штрихування й текстура на ній не виходять — лінія лишається однакової товщини. Розбір того, який планшет має сенс на старті, є в статті «Планшет чи миша».

Якщо дитина вже малює на папері, це перевага, а не привід пропускати перші теми: перенести навичку простіше, ніж здається, і про це є окрема стаття — «Цифровий рисунок чи папір».

Чи можна прийти в середині навчального року

Так, теми молодшої програми відносно самостійні: дитина підхоплює поточну роботу, а базові вправи на лінію й форму викладач дає окремо. Складніше з великими сюжетними темами — там простіше почати з початку наступного блоку, і про це варто спитати на пробному занятті.

Повна програма — на сторінці курсу «Цифровий рисунок: перші кроки». Перше заняття безкоштовне.